Володимир Читай «Нові історії Чарівного Лісу»

Категорія – для малечі
Вік основної аудиторії – 5-10 років
Жанр – казки
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту - дуже добре

Володимир Читай. Нові історії Чарівного Лісу. – Л.: Видавництво Старого Лева, 2014. – 92 с.

Життя мешканців Чарівного Лісу продовжується, й у цій книзі автор розповідає нам ще кілька цікавих історій. Ця книга дещо відрізняється від першої, бо її казки серйозніші, хоча так само метафоричні і притчові.

У першій казці «Історія про жабу Душку та хом’яків-сусідів» розповідається про незвичайну жабку, яка всіма силами намагається посварити друзів-хом’яків, що багато років живуть поряд, допомагають один одному. Вони справжні друзі, і кожна нормальна людина хотіла б мати такого сусіда.

Є відомий вислів «жаба душить», його зміст зрозумілий. У цій же казці жаба персоніфікована. Вона спочатку підлещується до нових сусідів, стає незамінною, а тоді починає викликати в душах хом’ячків негативні емоції, змінює їхні думки та поведінку, отруює життя недовірою, зводить наклепи. А хом’ячки слухають жабку... Як часто ми самі замість того, щоб просто поговорити з товаришем або подругою, приписуємо їм свої судження і мотивації, будуємо віртуальні образи, які не відповідають дійсності. Коли ж розмова відбувається, вже пізно – дружба знищена. У творі один із хом’ячків міг загинути... І добре, що все закінчилося добре.

Автор у цій історії показує всі сторони, даючи читачеві зрозуміти звідки йде зло недовіри, яке живиться заздрістю. Тільки жабка теж нещаслива, тому і множить зло у світі. Це теж дуже глибоко підмічено, бо спонукають інших до заздрості саме нещасливі або ущербні люди. Потрібно триматися від таких подалі, бо вони користуються розбратом, щоб самим збагатитися за будь-яку ціну, йдуть по головах і не мають милосердя. Проте, це тактичне вирішення проблеми. Стратегічне ж – допомогти такій «жабці» знайти своє щастя, хоча, звісно, не за власний рахунок.

У другій казці – «Історія про чортика Крутихвоста» – читачі зустрічаються з чортиком, який випадково залишився у Чарівному Лісі. Щороку на свято Купала нечисть приходить у наш світ, та має повернутися до сходу сонця. Маленький чортик притомився, приліг відпочити й заснув. Брама між світами зачинилася, от Крутихвіст і зостався в лісі.

Що ж робити? Куди податися малому бешкетнику? Як жити далі?

Образ Крутихвоста – це типовий образ хулігана, який має відповідне виховання. Крутихвіст потрапляє в зовсім інше середовище, змінюється його соціальна роль. Як і в попередній казці, автор докладно пояснює, як психологічно може змінитися герой.

Крутихвіст дражнить Зубра, навчає поганим звичкам звірят у лісовій школі. Лісова громада збирається, щоб осудити малого. Його можуть вигнати з лісу, посадити в клітку, віддати у зоопарк. Чортик лякається, він ще малий, не зіпсований до кінця суспільством чортів. І це, імовірно, його останній шанс змінитися.

Дуже важливо, що за малого заступається цап Буцай, поважний, значно старший за Крутихвоста. Буцай забирає малого в гори і стає йому вчителем. Це теж гарний прийом для перевиховання – обмеження соціальних контактів, усамітнення. Тоді людина (а твори у цьому збірнику насправді не про тварин, а про людей) знаходить у собі внутрішні сили для перетворення.

Спочатку Крутихвіст усіляко протистоїть змінам, та врешті-решт він стає зовсім іншим. І цей новий Крутихвіст, ввічливий, порядний, працьовитий, подобається йому самому значно більше за попереднього.

Й ось на цьому етапі перед нашим героєм постає останнє випробування – він повертається до свого природного середовища, до звичного суспільства. Якби перетворення Крутихвоста були поверхневими та нещирими, то всі набути позитивні риси швиденько б зникли. Але Крутихвіст бачить, наскільки духовно бідним і посереднім життям живуть його родичі. Він із радістю повертається у Чарівний Ліс.

Така складна і повчальна ця казка.

Остання казка – це «Історія про цапа Горданя, царя над всіма». Її головний герой – пихатий і впертий цап, заражений вірусом гордощів. Він хоче панувати над всіма, мріє, щоб йому поклонялися. Ці хворобливі бажання псують життя не лише цапу Горданю, але й усім, хто з ним зустрічається.

Погодьтеся, не така вже й рідкісна ситуація у наш час. І треба щось робити. Автор також шукає вихід з цієї ситуації.

Безглузді гордощі гублять людину. Ось так і цап Гордій у прагненні бути над всіма видерся на гірську верхівку. Там би він і згинув, якби не цап Буцай. Прощення лікує гордовите серце, якщо тільки людина усвідомить, що ледь не загинула через свої безглузді гордощі та владні прагнення.

І ще треба довести всім, кого образив раніше, що тепер ти зовсім інший. А це ще й як не просто.

Закінчується ж ця казка Різдвом у горах, куди разом із друзями завітав до старого Буцая цап Гордій.

Тільки, на жаль, у реальному житті гордії вкрай рідко змінюються на краще...

Дуже гарний збірник, який навчає позитивним моделям поведінки і допомагає у корекції вже існуючих негативних моделей. Я дуже раділа, коли зустріла таку книгу.

Висновок: Друга частина мені сподобалась ще більше, ніж перша, хоча і попередня книга не залишила байдужою.

Наталія Дев'ятко

Інші думки про книгу:

Ольга Цурка "Три історії дітям про почуття" - http://vsiknygy.net.ua/shcho_pochytaty/36601/