Олесь Ільченко «Смертельний круїз»

Категорія – реалізм, фантастика
Вік основної аудиторії – 10-15 років
Жанр – дитячий детектив
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту - погано

Олесь Ільченко. Смертельний круїз. – К.: Грані-Т, 2008. – 128 с.

І начебто герої ті самі, та сенсу у такому продовженні мало, бо попередні «пригоди» «Команди-14» ніяк не впливають на дії персонажів у цій книзі.

До книги входять дві повісті «Смертельний круїз» і «Багряна безодня». Обидві побудовані за однаковим принципом, ніби щоб зняти з себе авторську відповідальність: компанія підлітків або хлопець, як у другому варіанті, вирішили створити свою книгу. Підлітки пишуть твір на літературний конкурс, а у другій повісті хлопець переписує чужу книгу, «покращує» її. Тим самим всі штампи і ляпи у творах начебто належать не автору, а його не дуже талановитим дітям-літераторам.

Тут теж бачимо невдалі намагання підлаштуватися під молодіжний сленг, зблизитися з аудиторією.

Але про самі твори. Підлітки довго сперечаються, про що писати свій «геніальний роман», і вирішують, що це має бути детективний трилер з багатьма героями, більшість з яких не доживе до кінця «Смертельного круїзу». За сюжетом, вигаданим дітьми, один з колишніх однокласників запросив своїх чи то друзів, чи то недоброзичливців на яхту. А про що ще писати школярам, як не про однокласників, хай і колишніх?

Майже одразу на борту починаються безглузді убивства. Кожен підозрює усіх, але, як у поганому детективі, убивцею виявляється той, кого вже давно вважали мертвим. Багато крові, але ніякого сенсу, бо психологічний аспект твору виявився для школярів-письменників недосяжним. Однак, вони таки здобули невеличкий приз, а конкурс виграла добра казка-фентезі про японського хлопчика, який потоваришував із цвіркуном. Типовий реверанс в бік такого незбагненного для старшого покоління аніме.

Особливо мене потішила самореклама автора, що для сучасної української літератури вже стало дурним тоном. Ось як надихалися юні письменники:

«Друзі почали гортати книжки, яких було багато в домашній бібліотеці батьків Юрка. Кілька годин вони читали вголос уривки з творів Айзека Азимова, Артура Кларка, Френка Рассела та іншої «класики жанру». Потім дійшла черга до Стівена Кінга, Галини Малик, Лесі Ворониної, Ірен Роздобудько, Андрія Кокотюхи. Юля навіть, не знати навіщо, погортала кілька збірок віршів Олеся Ільченка...» (С.8).

Цікаво, чи усі ці книжки різножанрові і різновікові стояли поряд?

Друга повість ще менш вигадлива. Марко збирається на море в Єгипет разом зі своєю мамою, яку обіцяв супроводити у поїздці, місце батька у цій родині вакантне.

Марко вирішив покинути курити, хоча більшість його однолітків смалять нещадно. І, зрозуміло, що хлопці сприйняли його вчинок по-своєму, запропонувавши Марку замість тютюну «траву». Гарна пропаганда наркотиків серед підростаючого покоління, бо «трава» хлопцю неабияк сподобалася. Зрозуміло, що від «трави» малому стало погано, та його пообіцяли ще покликати, коли зберуться кайфонути «по-справжньому» із «ширкою».

На ранок прийшли «відходняки» і сором перед мамою за свій вчинок. Поневіряючись, Марко натрапляє на книгу без обкладинки, перших та останніх сторінок. Ну, ясно, щоб не треба було називати ім’я автора. Він починає читати, захоплюється і вирішує переписати книгу, зробити її кращою.

Як на мене, вийшло погано. Але ж яким тоді був оригінал, що його так «вдосконалили»?

А книга дуже проста – про пригоди екіпажу космічного зорельоту десь на околицях Галактики. Малолітній автор по-суті вписав у твір самого себе в ролі головного героя, а ще «став письменником», бо свій твір зачитував тій же мамі. В Єгипті йому відпочивається добре, хоч і не без неприємностей, а мама знаходить нового татка.

Книга врятувала хлопця від паління та наркотиків. Хоча назва міжпланетної компанії «Транскос» має виразний натяк на попередні «пригоди» юного автора.

Не вірю я у це...

Висновок: Особисто мені було нудно читати цю шаблонну книгу, під обкладинкою якої поєдналися дві майже однакові за структурою повісті.

Маргарита Крук

Інші думки про книгу:

Дмитро Княжич "Я довіку залишуся teen’ом…" (фрагмент) - http://litakcent.com/2009/05/29/ja-doviku-zalyshusja-teenom%E2%80%A6/