Андрій Кокотюха «Клуб Боягузів»

Категорія – реалізм
Вік основної аудиторії – 10-15 років
Жанр – пригодницький детектив
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту - дуже добре

Андрій Кокотюха. Клуб Боягузів. – К.: Грані-Т, 2008. – 144 с.

До цієї книги також входять дві повісті «Клуб Боягузів» і «Донька короля».

Після Карпат друзям випадає нагода відвідати Львів і побути там в гостях, відчути славнозвісну «львівську гостинність». Родина, в якій вони мешкають, справді гостинна, але в самому місті може статися всяке. Особливо, коли засліплений емоціями, а материнські поради дратують, бо ставлять того, хто лише нещодавно став твоїм другом, вище за тебе самого. І це зрозуміло: Максиму значно легше бути успішним, у нього сприятливіші «стартові умови» в житті, та й опікуються ним батьки більше, а Денис сам допомагає родині. І хіба Черненки гірші від Біланів?..

Денис свариться з друзями, йде гуляти сам та одразу потрапляє в халепу. Якесь абсолютно незнайоме дівчисько звинувачує його в крадіжці грошей. Якби не поява друзів і нових місцевих знайомих разом із батьками, у хлопця були б проблеми. Здавалося, наче інцидент вичерпано, але детективи і просто порядні люди не можуть пройти повз чужу біду.

Оля вірить хлопцям і розповідає, що насправді з нею сталося і чому вона збрехала про відібрані у неї гроші. Виявляється, що дівчинка забобонна, усього лякається, а тут з’явився шанс позбутися своїх страхів, вступивши до Клубу Боягузів. Вступ платний – сто гривень, на час написання книги це досить великі гроші, й кандидата має порекомендувати вже чинний член клубу, а ти можеш згодом привести наступного. Такий собі «мережевий маркетинг» у дитячому виконанні, але «вчитель» у клубі – людина доросла, де ж є дорослі, чекай якогось підступу та обману. Окрім того, гроші треба не попросити, а вкрасти, бо так ти долаєш свій перший страх.

Максим вмовляє Олю відвести його до клубу як «боягуза», який також мріє позбутися своїх страхів, хоча страхи у нього справді є. Та не все так просто, бо супротивником дітей виявляється справжній психолог, який і розробив цю схему, щоб не лише одурювати діточок і тягти з них гроші, але й знайти собі помічника у кримінальних справах. Максим на цю роль, на його думку, цілком підходить, і, щоб зупинити злочинні дії, хлопцю доводиться ризикнути і погодитися пристати на небезпечну пропозицію.

Тільки не знав талановитий психолог, з ким зв’язався, хоча його вистава, створена для занурення «боягузів» у потрібну атмосферу, заслуговує щирих оплесків.

Ця повість вже є прикладом злагодженої «командної гри», а не лише роботи пари талановитих детективів.

Друга частина книги, «Донька короля», також психологічна. Денис і Максим, яких батько Білана везе до Денисової бабусі, випадково вплутуються в історію з викраденням дитини. Під колеса автомобіля ледь не кинулася дівчинка приблизно їхнього віку.

Клава Король не хоче мати справу з дорослими, боїться їх, бо саме дорослі її і викрали. Клава розповідає хлопцям, що її вітчим дуже багатий, і вона стала заручницею інтересів його конкурентів, а ті провину намагаються скинути на її справжнього батька-художника, якого банкір дуже не любить, бо той є невдахою й злидарем.

Хто ж не розчулиться від такої історії? Хто ж не схоче врятувати дівчину від таємничих викрадачів? Особливо, якщо ті постійно переслідують її, а тоді й усіх дітей, вираховують їхнє місцезнаходження. Спільні небезпеки, тимчасові маленькі перемоги, гонитви і постійна зміна подій неабияк зближують.

Але не все так просто, і не завжди можна вірити на слово випадковим попутницям, особливо якщо ті захоплюються шахами. Вирахувати дії і мотиви шахіста може тільки інший талановитий шахіст, і тому цей двобій розумів щонайперше для Максима Білана. Адже потрібно швидко розібратися у чужій злагодженій партії і не допустити обману заради користі підступних людей.

Мені було дуже цікаво розплутувати цю партію разом із Максимом, хоча я принципово не згодна з його переконанням, що треба за будь-яку ціну втримувати розумних дітей в Україні. Якщо дитина розумна, але гнила всередині, то хай вимітається, бо потенційно, коли виросте, може шкодити своїй державі, бо не любитиме її.

Висновок: Поки це найбільш психологічна частина пригод юних детективів. Дуже добре, що герої ростуть, змінюються їхні образи, ускладнюються емоції, стають важливішими вчинки. З нетерпінням чекаю на заключну частину циклу.

Яна Стогова

Інші думки про книгу:

Марічка Ясіновська "Клуб Боягузів" - http://bookworm.yasinovskyy.info/2013/09/blog-post.html