Оксана Радушинська «Щоденник Славка Хоробрика»

Категорія – для малечі
Вік основної аудиторії – до 7 років
Жанр – шкільні історії
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту – не справило особливого враження

Оксана Радушинська. Щоденник Славка Хоробрика. – Л.: Видавництво Старого Лева, 2013. – 88 с.

Славко Хоробрик мріє стати міліціонером, і тому вже зараз поводиться як справжній захисник порядку і справедливості. Цей герой стовідсотково позитивний, хоча це не надає його образу правдоподібності. Не буває таких хлопчиків, а якщо вони настільки правильні, то чекай, що в якусь мить відкриється потаємне «друге дно». Але нічого подібного не відбувається і часто Славко грає роль ментора, який у своїх цілком дорослих щоденниках виголошує «прописні істини».

Славко хоче бути міліціонером не тільки тому, що це поважна професія, а ще й тому, що у міліції служать його дідусь і батько. У нього є вірний собака, хоча й не міліцейської породи – пекінес, але дуже розумний.

Майбутній міліціонер допомагає дорослим схопити злодія; застерігає дітей від забавок з петардами, а потім від розваг на ковзанці біля дороги, які можуть закінчитися трагічно; захищає молодшокласника від старших хлопців, які відбирають у дітей гроші; допомагає знайти вкрадену у школі мобілку і схований журнал із поганими оцінками; за допомогою собаки відшукує загублені бабусею сосиски; заважає вуличній бійці; розшукує «телефонного терориста», який замінував школу, щоб не писати контрольну, і хуліганів, які заради розваги шкрябають автівки; рятує дітей, що залізли на кригу і ледь не потонули; дізнається, хто краде молоко і що іноді злочин неможна назвати справжнім злочином.

У книзі багато корисних моделей поведінки, актуальних сьогодні. На прикладі несправжніх Діда Мороза і Снігуроньки показано, що ними могли перевдягтися злочинці, і неможна відчиняти незнайомцям двері, а згодом, вже в іншій історії, теж розповідається, що і з незнайомими дорослими неможна кудись іти. Веселий віршик допомагає навчитися правильному поводженню на дорозі. За телефоні витівки і хибні виклики міліції, пожежників, медиків, електриків і газівників платитимуть грубі гроші батьки малолітнього «терориста». Також на конкретному прикладі показано, що потрібно назвати своє ім’я, прізвище та адресу, а тоді переходити до справи, щоб міліція прийняла виклик у дитини.

Висновок: Проте, у мене неоднозначні враження від цієї книги. Наче все правильно сказане, та якось не чіпляє. І хоча Славко завжди чинить правильно, але саме через те йому і не віриш.

Олена Кравець

Інші думки про книгу:

Христя Нечитайко "Неформальний огляд щоденників літературних героїв" (фрагмент) - http://nechytaiko.blogspot.com/2014/01/blog-post.html