четвер, 2 квітня 2020 р.

Мар’яна Князевич «Шустрик»



Категорія – для малечі
Вік основної аудиторії – до 7 років
Жанр – казка
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту - не справило особливого враження


Мар’яна Князевич. Шустрик. – К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2015. – 24 с.

У літературі для дітей завжди було, є і буде багато творів, де головними героями стають тварини. Звісно, що кожну казку можна розповісти по-своєму оригінально, але використання тварин і птахів часто накладає свої обмеження. Особливо коли мова йде про пари друзів, які в реальності дуже нечасто можуть знаходитись у товаристві одне одного. Наприклад, лис і собака, лис і гусак, лиси і зайці – типові пари. Останні всім своїм великим сімейством Зайкоцьких оселилися на другому краї Глибокої Нори, виритої Лискою.

Шустрик – мале лисеня, яке мало піклується про свою безпеку і всюди лізе, йому хочеться "на сонечко", а рідна нора набридла. Через те він і потрапляє в халепу, зі страху вночі забрівши на хазяйський двір. Там він знайомиться з псом Ривком, і вони знаходять спільну мову.
Це також типовий сюжет, бо де ліс і лиси, там майже завжди з’являються люди з рушницями та кури або гуси, на яких лиси полюють. І на такому подвір'ї завжди присутній собака.
Добре, що Ривко виявився порядним собакою, бо Шустрик "здав" йому всю свою родину і вказав на розташування Глибокої Нори. Навіть коли розповідаєш про дружбу, все ж треба залишатися хоча б мінімально обачним. Не стільки ще спілкуються пес і лис, щоб довіряти один одному.
І ще дещо мене неприємно вразило – філософський погляд гусака Цицерона на смерть.
"– Вранці – кожному своє. Хтось буде дарунком, а хтось – прикрасою святкового столу. День народження – важлива річ.
– А в кого день народження? У вас? – поцікавився Шустрик.
– Швидше навпаки. В мене завтра геть інший день. А день народження – в хазяйського хлопчика. Гарна дитина, чемна. В школі добре вчиться. Що я можу сказати: нам з тобою ще й пощастило, бо могли б прикрасити свято якомусь розбишаці або двієчнику. А так...
– То ми будемо прикрашати свято? – ніяк не міг второпати Шустрик.
– Напевно. Тебе подарують малому, будеш йому за іграшку. А я... – гусак зітхнув. – Колись це мусило статися.
– Що мусило статися? – спитав Шустрик.
– Мене подадуть до столу. Мусять же гості на святі щось їсти" (С.18).
Лячно читати ці "філософські" роздуми гусака, який згодом запевнить, що може бути "диким" і попроситься до лисячої нори. Як на мене, все ж подібне – зовсім не виправданий прийом у книзі для дітей такого віку. Коли у книзі про пригоди Нільса також хотіли з’їсти гуся, то там була зовсім інша ситуація...
А порятувати гуся і лисеня від сумної долі допомогли Зайкоцькі, які обсіли все подвір’я, налякавши "дволапих" своєю неприродною міграцією, – ось для чого вони були введені у текст, не більше.
Хоча книга гарно намальована, її кольорова гамма дуже темна для дітей дошкільного віку. Однак я визнаю, наскільки складним і реалістичним є кожне зображення.

Висновок: Цей твір я радше б порадила дорослим, які люблять складні деталізовані малюнки, а не маленьким читачам.

Яна Стогова

Інші думки про книгу:
"Мар’яна Князевич. Шустрик" - https://fabulabook.com/blog/maryana-knyazevych-shustryk/

 

Немає коментарів:

Дописати коментар