понеділок, 19 березня 2018 р.

Валерій і Наталія Лапікури «Детектива!»



Категорія – реалізм
Вік основної аудиторії – 10-15 років
Жанр – дитячий детектив
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту - не справило особливого враження


Валерій і Наталія Лапікури. Детектива! – К.: Грані-Т, 2010. – 80 с.

«Детектива!» – крихітна повість з дійовими особами. Вона так і починається – у формі гри, де спочатку представляють «типових дітей» і «типових дорослих». Від цієї награності одразу виникає відчуття несерйозності та омани, це також може бути причиною, чому особисто мені твір зовсім не запам’ятався.

У полі зору «хороші хлопці» – юний хакер Лесь, який «в Інтернеті гуляє, як у сусідньому скверику» (С.4), юний детективщик Богдан, який «намагається дивитися всі детективні серіали і через це постійно конфліктує з мамою, котра полюбляє телевізійне «мило»» (С.4), талановитий чотирирічний молодший братик Леся Данько, чомусь внесена до «хороших хлопців» однокласниця Леся і Богдана «Яна-кулеметниця», яка любить комп’ютерні стрілялки.
«Нехороших хлопців», як завжди, менше – це Дігтяр на прізвисько «Бдюм» з багатої родини.
А ще тут є дорослі батьки Лесі і Данька, які неабияк тямлять у комп’ютерах, Бабуся, яка «ще не забула своє дитинство, часом уживає такі дивні слова, як «дефіцит», «ліміт» і «БАМ»» (С.5), батьки Богдана, теж заморочені на серіалах, батько «Янки-кулеметниці», який працює слідчим, та інші дійові особи.
Як бачимо, нічого оригінального у такому переліку немає, а головними маркерами є «комп’ютерна грамотність» і любов до різноманітного «мила». Певно, таким чином автори намагалися наблизитися до читача, якого також вважають типовим, подібним до змальованих героїв.
Читачам пропонується уявити, що може статися з такими героями, а не розповідається історія, як це мало б бути у нормальній книзі.
Детективна історія починається з верескливого «Лексуса» і розслідування, хто ж спокусився машиною. Інша лінія безпосередньо стосується «Бдюма», який хоче заробити на продажу відповідей на міністерські тести. «Бдюм» пробує шантажем змусити Леся йому допомагати, але розумний хлопчина завдяки своїм комп’ютерним знанням знаходить вихід з цієї непростої ситуації.
Хоча твір і претендує на сучасність, але надто велика прив’язка до комп’ютерних реалій дуже швидко зістарює його. Так, наприклад, у книзі, виданій у 2010-му році зустрічається... дискета, хоча реально у цей час нові комп’ютери, а саме такий у модного «Бдюма», вже навіть дисководів не мали.
Друга історія детективних пригод присвячена міні-подіям і шахраям. Спочатку пошуку зниклих грошей, які бідолашні збирали татові на операцію, та завдяки спостережливості Богдана загадка розплутується легко, а гроші знаходяться, виявляється, що їх ніхто і не крав. Потім брехливій телепередачі, де у людей, які хочуть вгадати слово і виграти, видурюють гроші. Тоді зникає дитина з бідної родини, а разом з нею гроші, і хлопцям доводиться шукати дівчинку і дізнаватися, що ж насправді сталося. А причина усьому бідність, бо саме бідна людина частіше спокушається обіцянками шахраїв, які розсилають такі звичні для кінця минулого століття «листи щастя», де обіцяють «золоті гори». Інші шахраї дурять бабусь, пропонуючи їм оплатити неіснуючі борги чи перевести гроші на фіктивні рахунки комунальних служб, а ще одні знайшли спосіб «відмивати гроші» через покупки.
Кульмінацією ж книги стає розказана одним з хлопців казочка про Інтернет і Білого Гедзя, ну, ви зрозуміли, про кого іде мова. Весела казочка, як на мене.
Ось така вона – «Детектива!»

Висновок: Досить посередня і сюжетно не цілісна книга, яка насправді схожа на гру в дитячий детектив. Особисто я зловила себе на думці, що вже за тиждень повністю забула сюжетні ходи цього твору, хоча зазвичай пам’ятаю прочитані книги значно довше.

Олена Кравець


Про цю книгу, на жаль, ми не знайшли і відгуків.

 

Немає коментарів:

Дописати коментар