пʼятниця, 20 січня 2017 р.

Дебра Дойл, Джеймс Д. Макдональд «Чарівна статуетка»



Категорія – фантастика, переклад
Вік основної аудиторії – 10-15 років
Жанр – пригодницьке фентезі
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту - дуже добре



Дебра Дойл, Джеймс Д. Макдональд. Чарівна статуетка. – Х.: Ранок, 2004. – 160 с.

У третій частині до рук Рендала потрапляє чарівна статуетка: стара жінка вирізьблена так майстерно, що видається живою. Не одразу юний чарівник розуміє, що вона і є живою, втіленням прадавньої лихої сили, яка несе в собі смерть і руйнування та живиться силою того, хто торкається її. Могутність, запропонована злом, оманлива, бо це брудна енергія, до використання якої легко звикаєш, а вона зрадить тебе, щойно випаде нагода.
У Сінгестауні Рендал і Ліз зустрічають свого товариша з Трансберга – Ніколаса. Нік тепер живе звичайним життям, працює теслею, і аби йому не кортіло використовувати магію, хлопець попрохав вчителів, щоб наклали на нього чарівну заборону. Нікові нелегко, хоча відмова від чарівництва була його свідомими вибором, якось він зізнається товаришеві, що прокидається вранці з думкою, ніби є боягузом, і з цим важко жити.

Недовго друзям радіти зустрічі, бо якось ввечері Рендал знаходить у своїй кімнаті помираючого чарівника, який і передає йому статуетку. Причина смерті чарівника – сильна магія, та Рендал не може знехтувати останнім проханням помираючого.
Статуетка – могутній артефакт, і за нею полюють багато людей: підступний лорд Фесс і не менш лихий чародій Варнарт хочуть заволодіти цим небезпечним скарбом. Рендалу мимоволі доводиться тікати від них обох, а покинути статуетку неможна, бо невідомо, хто її знайде, але зрозуміло, що на добро не використає.
Знаходячись постійно поряд із Рендалом, статуетка починає спокушати юного чарівника своєї силою, але й виснажує, повільно убиваючи.
А справи у королівстві дедалі більш кепські. Рендал не вірить, що його можуть мимохідь убити на вулиці, бо у нього нічого коштовного немає. Та Нік сумно заперечує, що нині убити можуть і заради старих черевиків. Нік та Ліз залишаються щирими друзями Рендала, а ось з новими знайомими варто бути обережним, як то з найманцем Дагоном, якому на прохання вмираючого чарівника хлопець і має передати статуетку. Людські вчинки неоднозначні, й іноді товаришем тобі може стати зрадник і ворог, якщо ви опинитеся по один бік під час бою, – це той урок, який Рендалові ще треба буде вивчити.
Але як не завжди варто довіряти іншим, так іноді треба подумати, перш ніж щось робити, і тому довгий час статуетка знаходиться під захистом юного чарівника, бо Дагон просто хоче її продати, не зважаючи на наслідки. Розбиратися у щирості людських прагнень Рендалові доведеться вчитися під загрозою смертельної небезпеки.
Та ще складніше зрозуміти, чи маєш ти право брати силу у зла, щоб врятувати себе і своїх друзів. І добре, що Рендал усвідомлює: не все, що він робить, цілком правильне:
«Коли людина помирає від спраги, вона питиме з калюжі на вулиці, навіть якщо від спогадів про це її буде нудити решту життя. Зі мною тільки-но сталося щось подібне» (С.59).
Але немає ніякої гарантії, що у наступній скрутній ситуації, Рендал не звернеться до брудного джерела. І так само жоден не зміг би заприсягнутися, що чинив би інакше.
Рендал не може придумати нічого іншого, як поїхати до Трансберга, щоб уже значно могутніші чарівники сушили голову, що робити з небезпечною статуеткою. Тільки статуетці потрібне зовсім інше, і за її волі дорога приводить її охоронців на південь, де сила статуетки зростає в рази.
Можливо, присутність статуетки, а може, так судилося від самого початку, але Рендалові доводиться зустрітися не тільки з ворогами сьогодення, а й з супротивниками з минулого. Із завмиранням серця особисто я спостерігала, як до чарівного захисного кола, накресленого Рендалом, щоб вберегтися від небезпек у нічному лісі, попросився той, хто без докорів сумління збирався принести свого учня в жертву. Так, він привид... Але для чарівників межа між життям і смертю так само умовна, як і межа між світами. Чи впустити такого до свого кола? І про що з ним розмовляти?..
До сюжетної складності у цій книзі додається психологічна, що збагачує образи всіх героїв і робить цю історію ще цікавішою. І навіть обов’язок завжди казати правду виявляється такою самою умовністю, бо можна не сказати всього або відповідати лише на поставлене запитання, нічого не додаючи від себе, і тоді не ти обманюєш, а людина сама обманулася. Тільки такий шлях між правдою і брехнею теж є своєрідною брудною водою, яку не варто пити.
А що ж статуетка? Статуетка досягла свого, тільки їй треба змінити охоронця, бо за своєю вдачею Рендал їй не підходить. Та у Відзегарді, рідному місті Ніколаса, куди привела їх статуетка, знайдеться багато охочих їй служити. Одна з колишніх чарівничих столиць нині дуже змінилася, а магія в ній використовується для лихих справ, і в тому провина не лише чарівників, що зійшли зі свого шляху. Між злом, що втілилося у статуетці, чарівниками-відступниками і містянами, хворими на байдужість і зневагу, і всім живим, що є у світі, може стати тільки юний Рендал.
Його вороги значно могутніші, та більше нікому хоча б спробувати зупинити зло. І, можливо, це усвідомлення приходить до Рендала з минулого життя: гідна доля для лицаря – загинути в бою. І саме такий бій чекає на юного чарівника. Але найголовніший двобій відбувається в його власному серці, бо так легко піддатися ненависті, бажанню помсти і пірнути в обійми зла. І тоді він нічим не відрізнятиметься від свого вчителя Лаерга, який теж свого часу віддався у владу гордині і ледь не згубив стількох безневинних людей.
Рендал вчиться битися, хоча чарівник тимчасово засліплює і може завдати болю, але не убиває ворогів, він не прагне крові. Та про супротивників не скажеш того самого, вони здатні на будь-яку підлість, а чуже життя для них – пил. На стіні над морем, освітленим чарівними вогнями бою, Рендалові буде багато треба для себе вирішити. Морок ночі і морок смерті подібні, але збагнути це може лише сильний чарівник.
Так само, як нещодавно чародій Болпеш дозволив Рендалу повернутися до чарівництва, так і Рендал одним словом знімає закляття заборони зі свого товариша Ніка. Це вчинок вже не підмайстра, і на недовгий час Рендал стає магістром чародійства, сам того не помічаючи. І його магічний двобій гідний магістра. Та чим вище майстерність, тим більшою може бути ціна за чарівні вміння, і не лише для тебе, але і для твоїх друзів.

Висновок: Третя частина, як на мене, значно темніша за попередні. Але це цілком природно, бо герой дорослішає, і читач дорослішає разом із ним.

Яна Стогова

Ми поки не знайшли магазини, в яких нині можна купити цю книгу, але вона є у бібліотеках.

Про цю книгу, на жаль, ми не знайшли і відгуків.
 

Немає коментарів:

Дописати коментар