середа, 25 грудня 2019 р.

Роман Росіцький «Киця-Мандрівниця зі Старого Двору»



Категорія – для малечі
Вік основної аудиторії – 5-10 років
Жанр – казка
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту - добре


Роман Росіцький. Киця-Мандрівниця зі Старого Двору. – К.: АВІАЗ, 2015. – 48 с.

Киця Настя, з якою читачі могли познайомитися кілька років тому у книзі «Мешканці Старого Двору», трохи виросла і не боїться залишати свій двір. Тепер вона мандрівниця, яка постійно знайомиться з новими для неї тваринами, птахами, комахами і плазунами.

Книга ділиться на дві частини. У першій половині Настя знаходить собі товариша. Яструбок Ясь супроводжує кицьку в мандрах, його ж мандрівниця і зустрічає першим. Але згодом яструбок відлітає, і вже далі киця подорожує сама.
Вона зустрічається з пихатим оленем Королевичем, хитрим лисом Мартином, Цвіркуном, вужем Повзуном, невихованим кабаном Диком, хазяйновитим бобром Гризьком, схожим на хруща Жуком-Плавунцем, рибалкою чаплею Сонею, жабенятками, які нещодавно були пуголовками, чарівними вогниками світлячками, борсуком Бориськом, перепілкою Полею, що непокоїться, ніби її радісна пісня видається людям погрозою про підпал, верткою пташкою-горихвісткою Палайкою, спритною ящіркою Неспіймайкою, Одудом, якого Настя прийняла за жар-птицю з казки про Івана дурника, відданим справі метелик-адмірал, галасливим джмелем Джумом, а також з усією воронячою родиною.
У книзі гарно передано прагнення дитини пізнавати світ, коли його межі постійно віддаляються. Щось подібне можна побачити у кротовій трилогії Прохаськів. Хоча часом думки Насті надто дорослі, що заважає сприйняттю тексту.
На жаль, я не побачила у цьому збірнику коротких історій єдину концепцію. Навіть композиційно книга не має динаміки, а зустрічі могли б тривати ще довго, якби у них виникла потреба. Більшість зустрічей випадкові і ситуативні.
На мою думку, дещо знижує емоційний рівень тексту й те, що майже всі персонажі прохідні, часто не дуже дружні. Настя з’являється в їхньому житті ненадовго й особливо на нього не впливає. Так само не впливають на життя Насті й ці нові для неї істоти, тому від них киця може взяти тільки емоційно не підкріплену інформацію. Проте, безумовним плюсом книги є те, що кицька постійно порівнює побачене за межами Старого Двору з тим, що вона знала раніше, чим допомагає розвивати дитині аналітичні здібності.
Є в книзі й неточності, що частково нівелює пізнавальну складову тексту. Наприклад, в історії про ящірку сказано, що Неспіймайка тричі відкидала хвіст. А це біологічно неможливо, бо в реальності ящірка може позбутися хвоста лише один раз.
Не сподобалися мені також радянсько-російські контексти, як то згадка про Діда Мороза та Івана дурника. Вважаю що за сучасної ситуації варто було б обходитися без такого у дитячих творах, хоча шкоди, звісно, від цього й не має.
Розумію, що видавати книжки – справа непроста, але шкода, що ілюстрації до цієї книги зроблені іншим художником. Я вже звикла до попереднього стилю, особливо до того, як змальований образ Насті візуально.

Висновок: Як на мене, продовження дещо поступається першій книзі. Але героїня мила, малюнки гарні, а твори буде цікаво юним читачам.

Дарина Пилипенко


Про цю книгу, на жаль, ми не знайшли відгуків.
 
 


Немає коментарів:

Дописати коментар