четвер, 19 березня 2020 р.

Юрій Винничук, Юлія Пилипчатіна «Чеберяйчики Гопля і Піпля»


Категорія – для малечі
Вік основної аудиторії – до 7 років
Жанр – казка
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту - не справило особливого враження


Юрій Винничук, Юлія Пилипчатіна. Чеберяйчики Гопля і Піпля. – Харків : Фоліо, 2015. – 24 с.

Вигадай героя і радій життю. Імовірно, що саме так і були створену чеберяйчики. Як на мене, візуально – це поєднання зайців і чебурашки. Милі створіннячка, які начебто прийшли з української міфології.

У першій книзі з циклу Гопля і Піпля прокинулись навесні від зимової сплячки і вирішили збудувати собі хатку.
Розумний будує з глини, дурний – з мильної бульбашки. Нічого не нагадує? Звісно, казка про трьох поросят і ще одна народна про лису і зайчика, які також будували собі хатки, і наприкінці крижана хатка лисички розтанула. Щоправда, тут немає злого вовка і підступного весняного сонечка.
Традиційна пара: дурний Піпля, який ніяк не розвивається і нічому не вчиться, і розумний Гопля, який читає мудру «Енциклопедію чеберяйчиків», постійно виправляє помилки Піплі та втішає його. Навіть рятує під час страшної зливи і запрошує жити разом із ним у хатинці. Ще й піклується про те, щоб інші лісові жителі не вважали його друга дурним.
Хай це пролунає жорстко, та думається, що розум даний людині не для того, щоб знайти собі клопіт і кимсь опікуватись. Не вірю, що розумному Гоплі справді цікаво з дурним Піплею. Чи ця «дружба» з відчаю? Бо інших чеберяйчиків ми поки у книзі не бачимо, а спілкуватися з собі подібними хоче будь-яка істота. Чи така дружба є замаскованим бажанням опікуватися над слабшим? Так теж нерідко буває.
З останньою тезою насправді не все так просто. Всім відома приказка: «краще з розумним втратити, ніж з дурнем знайти». І в реальному житті це добре працює.
Проте людина може не хапати «зірки з неба» і не володіти розвиненим інтелектом, але бути доброю, лагідною, сміливою чи мати якісь інші важливі позитивні риси. Тоді вони компенсують нерозвинений інтелект, і з такою людиною можна дуже добре дружити. Це буде рівноцінна дружба двох різних людей (чи казкових героїв – не важливо).
Але щоб так було, у тексті мають стояти відповідні акценти, які поки не знаходяться. Тому відчуття нерівності у дружбі головних героїв залишається.
Так само поки немає у тексті чітких моральних орієнтирів.
Як же буде розвиватися сюжет далі, час покаже: ця книга лише перша у циклі.

Висновок: Ця історія гарно ілюстрована, але за сюжетом особисто мене зовсім не вразила. Якби не малюнки, я б її взагалі наврядчи читала.

Олена Кравець

Про цю книгу, на жаль, ми не знайшли відгуків.

 

Немає коментарів:

Дописати коментар