Категорія – фантастика
Вік основної аудиторії – 7-12 років
Жанр – казка
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту - не справило особливого враження
Вік основної аудиторії – 7-12 років
Жанр – казка
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту - не справило особливого враження
Леся
Воронина. Таємниця пурпурової планети. – Винниця: Теза, 2005. – 176 с.
Книга "Таємниця Пурпурової планети" складається з п'яти
невеличких історій: "Печера хижих кокосів", "Космічні перегони",
"Бананожери з планети Хрюмів", "В гостях у космічних
равликів", "Привіт від летючої жабки".
Головна героїня всіх цих історій – дівчинка Оля, яка дуже сильно
нагадала мені Алісу з "Гості з майбутнього". У цієї дитини дуже
розумний батько-винахідник, професор Клим Чайка, а ще в неї є також надзвичайно
обдарований кіт Гарбузик.
Всі історії прості, лінійні і навіть трохи коміксові або мультяшні.
Інколи здавалося, що кожна з них – це серія серіалу або переказані сни.
Так само мультяшний "головний ворог" – обвішаний зброєю і з
короною зі сліпучими діамантами Великий Володар Темряви Краш з планети Морок,
який насправді виявляється самозванцем. Фруктова пурпурова планета – найбільший
ворог планети Морок.
Роль "головного друга" грає золотоволосий красунчик Люм,
майже всемогутній прибулець з Пурпурової планети.
Оля – звичайна дівчинка, яка не змінюється протягом усієї книги, інколи
вона схожа на щось функціональне, провідника у фантастичний світ, а не
повноцінну героїню-особистість. І які б біди не спіткали Олю, у неї є чарівний
медальйон, що рятує її ледь не від усіх неприємностей, і це ще більше спрощує
книгу. Всі рішення героїні є правильними, а перешкоди долаються легко, часто
лише силою уяви.
Перша подорож, як завжди у творах такого типу, пов'язана з бідою Пурпурової
планети, яку потрібно врятувати від хижих кокосів з планети Морок, і зробити це
може тільки Оля. Свого часу її батько був на тій планеті, але забув про те,
коли подорослішав. Й особисто мене дратує, коли у книзі для дітей
наголошується, що "коли люди
виростають, то забувають дуже багато важливих речей" (С.73). Не можна
протиставляти "класне дитинство" і "забудькувате
дорослішання", це має негативні наслідки для розвитку дитячої психіки.
Але повернемося до книги.
Окрім Люма, на Пурпуровій планеті мешкає смарагдова мавпочка Дзига з
дзвіночком на хвості, а все на тій планеті створене з фруктів.
У центрі другої історії – космічні перегони, бо "головний
ворог" викрав батька Олі, і тепер багатьом героям потрібен порятунок. Але
на допомогу у цій історії Олі приходить не лише Люм, але й власний батько, який
створив Універсальний Перетворювач Слів, що за властивостями також дуже сильно
нагадує мієлафон Аліси, та ще багато корисних речей, необхідних у скрутному
становищі.
Третя історія про банани, до яких на планету завітали хрюми, гості з
планети Морок. Нещасні банани кумедні і дурні, а ще вони жахливо співають, хоча
дуже пишаються собою.
Як бонус за порятунок розумних бананів, Оля може покататися на
голкохвості і зіграти у гру "хто впіймає скаженого кльоцика".
Четверта подорож на Планету Смугастих Равликів дивна та абсурдна. Олю
запрошено на Міжгалактичний Фестиваль, та й сама планета схожа на кошмарний сон
у своїх дурощах. Там живе Гостинний Грушоніс, який пригощає своїх гостей живими
хлюсиками, Забудькуватий Дракон поводиться не як дракон, а як столітня бабуся,
а розгадку, яка призведе до виграшу у турнірі, знають тільки організатори, і
вона ніяк не пов'язана з розумом чи логікою.
Остання подорож у цій книзі також присвячена порятунку, тепер уже
летючих жабок з планети Білої Лілеї.
Тут до магії медальйона додається магія годинника, який може зупиняти
час. Ним про всяк випадок скористалася Оля, щоб раптом не запізнитися вранці на
контрольну. Вона знову бореться з мешканцями планети Морок. І тепер вже,
можливо, в останній раз.
На останок хочу сказати, що за сюжетом автор і є
дівчинкою-мандрівницею, хоча подібний прийом, на мою думку, досить примітивний,
бо надалі на сюжет не грає.
Висновок: Хоча книга барвиста, але весь час відчувається, що вона вигадана і
логічно не обумовлена. На мою думку, підходить виключно для розваги.
Олена Кравець
Інші думки про книгу:
Тетяна Щербаченко "Соціальна марґінальність як рушій
розгортання сюжету в сучасній українській прозі для дітей " (фрагмент) - http://www.chl.kiev.ua/key/Books/ShowBook/77
Немає коментарів:
Дописати коментар