Зірка Мензатюк «Київські казки»

Категорія – для малечі
Вік основної аудиторії – 5-10 років
Жанр – казка
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту - добре

Зірка Мензатюк. Київські казки. – Л.: Видавництво Старого Лева, 2006. – 96 с.

До цієї збірочки увійшли казки, присвячені Києву, або ті, де події відбуваються в українській столиці.

«Солов’їна казочка» розповідає про соловейка, якому так сподобалася опера «Запорожець за Дунаєм», що він сам заспівав у театрі.

«Казочка про голубів» про пару голубів, які шукали собі місце для гніздечка, і знайшли – в архіві редакції, що змінило життя редакції і політику видання.

«Бузкова казочка» – гімн столиці, яку починаєш сприймати як райське місце, сповнене світла і радості. Але щоб зрозуміти це, потрібен був приліт інопланетянина.

«День, що не має кінця» також прославляє Київ, оживляючи його засновників, Кия, Щека, Хорива і Либідь, які гуляють сучасним містом.

Казка «Пектораль» гумористична, бо в ній двоє друзів так хочуть знайти скарб, що постійно потрапляють у халепу, неправильно трактуючи народний фольклор або сприймаючи його надто буквально. Я щиро співчувала двом хлопцям.

Головна героїня казки «Пригоди кози Дерезовської» – справжня гламурна модниця. Вона мешкає у молодої художниці, яка постійно має проблеми через норов своєї кізочки.

Казка «Як Мурко ходив на виставку» відкриває соціальну сторінку у цьому збірнику. Мурко звичайний кіт, та якось потрапляє на виставку. Ось тільки ловити мишей породисті коти не вміють і не хочуть, і тут Мурко здобуває свою славу.

Казка «Про київських відьом та про дівчинку балетницю» дуже схожа на традиційну казку, де розумна головна героїня одурює відьом, чекаючи на світання. Повеселило, що відьми не класичні, а цілком сучасні, одна на відьомське зібрання навіть на пилососі прилетіла.

«Небилиці про рукавиці» – то справді небилиці про те, як загублені рукавички можуть вирости, мов дерево, і дати плоди у вигляді нових рукавичок.

«Ялинка на Трухановому острові» вбрана не для людей, а для тварин, щоб й у них було свято. Дід Мороз виконує бажання тварин.

Остання казка «Снігові колядки» також святкова, у ній снігові баби і сніговити оживають, танцюють і співають колядки. Не дивуйтеся, якщо і ви десь той колектив зустрінете.

Кожна з казок у чомусь пізнавальна або ненав’язливо виховна.

Висновок: Усі ці казки світлі і прості, саме такі, які потрібні дитині у цьому віці. У книзі цікаві ілюстрації.

Олена Кравець

Інші думки про книгу:

Зоя Жук "Казки по-київськи" - http://vsiknygy.net.ua/shcho_pochytaty/review/498/