Наталя Ґузєєва «Жила собі Оленка»

Категорія – для малечі, переклад
Вік основної аудиторії – 5-10 років
Жанр – психологічна казка
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту - дуже добре

Наталя Ґузєєва. Жила собі Оленка. – Л.: Видавництво Старого Лева, 2007. – 176 с.

Оленка – симпатична дівчинка дошкільного віку. І, звісно, саме у цей час дитина починає пізнавати світ. Цікаво, що межа між реальністю і казкою у цій книзі дуже умовна, тому навіть ведмедик Борчик, улюбленець дівчинки, може бути одним із головних героїв. Він не уявний товариш, а справжня дійова особа, від якої багато залежить. А одного разу ця іграшка навіть починає перейматися сенсом свого існування і знаходить його в любові і турботі.

Головна героїня – справжня і жива, й кожна історія крок за кроком розкриває її особистість. Так само нешаблонні і її рідні, особливо чітко прописаний образ бабусі, яка дуже любить казки і як волонтер піклується про хворих дітей.

А починаються історії про Оленку зі змагання з рідними: хто кого любить найдужче, де неабияк проявляється фантазія дитини і дорослих. Бо можна любити як «до дерева в парку, де гойдалка» (С.6), а можна й як «до зірки й назад» (С.7).

Оленка хворіє на звичну для дітей хворобу «хочу!», але показана вона через образ ляльки Барбі, яка постійно вимагає новий одяг, будинок, машину та багато інших речей. І сама Оленка знаходить в собі сили сказати їй «Досить!». Щоправда, батьки теж докладають зусиль, щоб вилікувати дитину від небезпечної хвороби всехотіння.

Оленка – типова дитина зі своїми проблемами. Ось, наприклад, дорослі намагаються прищепити їй любов до спорту, але вона усього боїться, вередує і не хоче вчитися, а дізнаються, що донька «не спортивна». Або знаходять за батареєю рештки їжі, яку ховала дитина, а тоді почала взагалі всі свої провини приписувати «іншій» дівчинці.

А якось Оленка почала складати авангардні вірші на противагу творам відомого поета-класициста, який прийшов у гості до її батьків. І ще невідомо, чиї вірші були змістовніші, бо через монологи Оленка змогла передати, про що думають чайник, холодильник, Новий рік, дерево та іграшковий ведмедик.

Іноді Оленка поводиться як доросла. Якось вона навіть захоплюється опитуванням населення, яке оголосили журналісти. Тільки запитання в тому опитуванні актуальні для інших країн і потребують спеціальних знань. Проте, на цьому прикладі показано, як часто дорослим, до яких звертається дитина, байдуже, що відбувається у світі.

Оленка дуже любить свого ведмедика Борчика. Для нього вона навіть влаштовує справжній День народження, на який запрошуються всі рідні. І це чудовий приклад, як можна нестандартно і весело провести час у родинному колі. Інший гарний приклад – святкування Нового року, до якого залучені ледь не всі мешканці під’їзду, які на свято залишилися вдома.

В Оленки є друзі. Один з них – Іванко, який видається дівчинці героєм з казки, бо саме так часто називають казкових персонажів, та й вона має розповсюджене казкове ім’я. Але ще більше Оленка товаришує із на рік старшою сусідкою Настею. Ця дівчинка зовсім інша, але теж кмітлива, тільки дещо схильна до обману заради своєї користі і постійно користується правом старшої подруги.

Разом діти бешкетують, катаючись на роликах у квартирі, бо конче було необхідно влаштувати показ мод; влаштовують «піжама-паті», вечірку у піжамах; а якось вирішують «піти з дому» і погратися у «викрадення», просять «викуп» у власних батьків. Тільки ця пригода ледь не закінчується погано, бо троє друзів потрапляють до справжніх викрадачів, якими виявляються трохи старші діти.

Хоча порятунок і вирішується казковим шляхом: дітей рятують їхні вірні іграшки, але завдяки цьому гарно показано, що малолітнім викрадачам не вистачає любові і вони починають сходити з правильного шляху, бо їхні батьки покинули своїх дітей напризволяще.

А закінчується книга походом Насті до школи, через що Оленка дуже страждає, бо буде менше спілкуватися з подругою. Борчику коштує чималих зусиль, щоб переконати хазяйку, що все буде добре.

Дуже важливо, що чим би не займалася Оленка, які б проблеми у неї не виникали, але з кожної непростої ситуації знаходиться вихід, який може стати у пригоді й дорослим читачам цієї книги.

Висновок: Усі історії про Оленку – глибокі і психологічно достовірні, хоча й змальовані у казковій манері. Гадаю, що ця книга буде цікава як дітям, так і їхнім батькам.

Олена Кравець

Про цю книгу, на жаль, ми не знайшли і відгуків.