Леся Мовчун «Арфа для павучка»

Категорія – для малечі
Вік основної аудиторії – до 7 років
Жанр – казка
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту - дуже добре

Леся Мовчун. Арфа для павучка. – Л.: Видавництво Старого Лева, 2011. – 48 с.

«Арфа для павучка» – дуже гарно ілюстрований збірник казок для наймолодших читачів. Кожна казка тепла і має чітку мораль.

У казці «Вітрик» розповідається про Сірого Вітрика, який дуже хотів знайти друзів, і тому намагався бути не собою. Під впливом обставин він спочатку стає Светриком, тоді Светром, і нарешті Сетром. І лише тоді розуміє, що підлаштовуватися під інших неможна, бо з штучності не виростає дружба.

Друга «Казка про мам» зворушлива і показує, як ніжно мами ставляться до своїх малят, що іноді дуже кумедно. Тому мишка може назвати мишеня котиком, а вовчиця своє маля – зайчиком.

Казка «Як чепурили їжачка» – це суто історія з життя. Малі так захопилися грою і замурзалися, що їжачіха мила ховрашка і по реп’яхах та смолі дізнавалася, де він був. А мама ховрашка, напевно, відмивала так само малого їжака.

Казка «Гралися» – фантазія хлопчаків, які билися подушками і викликали зиму. У ній гарно показана реалістичність дитячої уяви.

У казці «Чому сон запізнюється?» з гумором розповідається, що запізнюються найцікавіші сни, бо мають облетіти Землю, щоб потім все побачене показати дитині. Тому діти, кому сняться найцікавіші сни, так пізно засинають.

У казці «Тиша» кошеня шукало тишу у риб, у лісі, а знайшло у кульбабах. Читаючи цю чарівну казку, віриш, що тиша матеріальна, її можна взяти жменьку і поділитися.

Казка «Гостина» – драматична. Вона про двох гусениць – сестер Улю і Джулю. Сестрички дуже різні: поміркована Уля і довірлива і добра Джуля. Гостина у Горобця ледь не коштує Джулі життя. Мораль цієї казки – треба бути обережним у спілкуванні. «Добре мати багато друзів... Та треба спочатку впевнитися, що вони справжні» (С.25) – розуміє гусениця.

«Викрадачі пуху» – фантастична. Діти почали масово боятися своїх подушок і не могли заснути. Виявилося, що це лихі інопланетяни крадуть пух, в якому містяться дитячі сни. На їхній планеті це щире золото. Але спільними зусиллями злочинців вдається відвадити від нашої планети.

Казка «Арфа для павучка», яка дала назву збірці, дуже глибока і психологічна. Павучки мали пройти важке випробування – екзамен гри на арфі. Тоді їх призначали відповідно до здібностей. Зрозуміло, що кожна родина прагнула, щоб її дитина грала найгарніше, хоча не всім це було до снаги. Як це буває часто в житті, батьки намагалися керувати своїми дітьми, не особливо думаючи про їхні справжні прагнення і бажання.

Головний герой – павучок Карпик – має особливу долю. Він іде проти традиції і створює місячну арфу, а не сонячну.

Ось як це було:

«Вночі Карпикові не спалося. Назавтра сороки обіцяли гарну погоду. Власне, розхмарюватися почало опівночі. Раптом стало тихо-тихо. Розквітли нічні фіалки, гарячими вогниками спалахнули світлячки. А крону дерев пронизало молочно-біле сяйво.

Карпик завмер, мов причарований ніччю. Цій красі бракувало одного – звучання струн-павутинок.

І Карпик протяг між дубовими гілочками сім струн. Відійшов убік і мало не заплакав. Це була місячна арфа. Вона грала зовсім не так, як сонячна – тихіше, прониклівіше, печальніше, а від того на душі ставало легко і чисто» (С.32).

Маленький павучок пішов проти системи, і хоча не отримав призначення, але залишився вірним своїй долі і музиці. Надзвичайна казка...

Головний герой казки «Будиночок» – хробачок, який облаштовував свій побут у яблуці. Й у цьому йому допомагали друзі: павучок сплів фіранку, коник-стрибунець зробив килимок з травинок, гусениця-шовкопряд – ковдру, бджілка принесла свічки... Як добре, коли у тебе є друзі, з якими можна спілкуватися.

Остання казка «Брошка пані Потапенко» про ведмедицю, у чиєму життя трапилося незвичайне, – на звук дзвону кришталевих крилець її брошки прилетіли бджоли і принесли мед. Це було найдивовижніше ведмеже свято, але під час танців брошку розчавили і майстер замінив її кришталеві крильця скляними.

Наприкінці цієї казки сказано, що диво буває лише раз, але хочеться вірити, що і надалі юні і дорослі читачі зустрічатимуться із такими чарівними казками, як ті, що зібрані у цій книзі.

Висновок: Дуже сильний і збалансований казковий збірник, яку і дорослому буде цікаво читати разом із дитиною.

Олена Кравець

Інші думки про книгу:

Васна Марува "Нові казки на ніч, або Недитяча заздрість" - http://vsiknygy.net.ua/shcho_pochytaty/18955/