Наталка Сняданко «Країна поламаних іграшок та інші подорожі»

Категорія – для малечі
Вік основної аудиторії – до 7 років
Жанр – казка
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту – погано

Наталка Сняданко. Країна поламаних іграшок та інші подорожі. – К.: Грані-Т, 2008. – 80 с.

Ця повістина для тих дітей, які відвідують дитячий садочок, як і головний герой Матвійко. Бо інакше як розуміти подібний пассаж?

«– Тату! – вже голосніше крикнув він. І про всяк випадок ще раз. – Татомамо!

Двері відчинилися, в коридорі загорілося світло, до кімнати увійшов батько.

– Що трапилося? – запитав він.

– Я обпісявся, – зізнався Матвійко, і в голосі його забринів плач, але не так від сорому, як від жалю до себе за те, що перервався такий цікавий сон» (С.26).

Фізіологічні процеси ніхто не відміняв, але чи має бути щось подібне у дитячій книзі?

Так само дивно виглядає нелюбов хлопчика до свого імені. Точніше, ті образи, які використовуються, щоб про це розповісти:

«Батьки довго думали, як назвати Матвійка, коли він тільки-но народився, і чомусь вирішили назвати саме так. І йому це було прикро – ім’я зовсім не подобалося хлопчикові. Він значно охочіше називався б як завгодно інакше, навіть Остапчиком чи Данилом, лише б не оце Матвійко, яке нагадувало розмазану по тарілці холодну дитсадочкову манку, яку ти мусиш з’їсти, бо вихователька не дозволить устати з-за столу» (С.7-8).

Діти й так не дуже полюбляють манну кашу, а тут ще й таке нудотне порівняння...

Але вертаємося до сюжету. Пригоди починають з того дня, коли Матвійко отримує у подарунок свиню Параску. Разом із нею він подорожує до світу, де живуть герої мультфільмів (там, до речі, можна змінювати імена) і немає заборон:

«У Матвійка заблищали очі від радості, адже батьки дуже неохоче купували йому чіпси й солодощі, не кажучи вже про солодкі газовані напої, бо від цього всього у дітей псуються зуби, зникає апетит, і взагалі – такі речі спершу треба заслужити зразковою поведінкою, а це нудно» (С.16-17).

Але цей світ – прелюдія до головної подорожі до країни поламаних іграшок. Там Матвійко дізнається про те, як діти зраджують дружбу своїх іграшок, коли ті ламаються чи коли батьки купують малюкам нові, й усвідомлює ганебність такої поведінки. Він вирішує віддати непотрібні іграшки іншим дітям, починає наводити лад у своїй кімнаті, намагається бути чемним, допомагати іншим, долає страхи, інакше ставитися до іграшок, перестає тероризувати батьків і вчить абетку. Ці всі дії доводять Матвійка до членства у Клубі дитячого самовиховання, що і є кульмінацією книги.

Здавалося б, гарно: хлопчик усвідомив, що має подорослішати (та чи перестане пісятися, незрозуміло), але, якщо копнути глибше, то виявиться, що змінитися допоміг йому і страх.

Іграшки можуть карати «поганих» хлопчиків і дівчаток. А найгірше покарання – позбавлення права отримувати задоволення від гри.

Його може ухвалити (Увага!) – Конгрес м’яких іграшок.

Ну, дуже дитяча штука цей «конгрес». Я так і не зрозуміла, що робить у дитячій книзі подібний абзац:

«– Куди відлучитися? – запитав Матвійко.

– На конгрес м’яких іграшок. Щороку всі м’які іграшки збираються разом на кілька днів і обговорюють найважливіші питання своєї співпраці з дітьми. Ухвалюються відповідні закони й рішення» (С.44).

Висновок: Одним словом, хоча місцями ця історія весела і повчальна, але мене постійно не залишало відчуття штучності, яке підсилювалося оформленням книги.

Маргарита Крук

Інші думки про книгу:

Анастасія Лахачова "Відгук на сучасну дитячу книжку Н.Сняданко "Країна поламаних іграшок та інші пригоди" - https://sites.google.com/site/gimnazist1kl/-vognik-daleko-v-stepu/vidguk-na-sucasnu-ditacu-knizku-n-snadanko-kraiena-polamanih-igrasok-ta-insi-prigodi

Ростислав Пацарин "Відгук на книгу Н. Сняданко «Країна поламаних іграшок»" - http://zallibrary.hmarka.net/start/link/479.html

Дмитро Білоножко "Відгук на книгу Н. Сняданко «Країна поламаних іграшок»" - http://cityukraine.info/index.php?citynews=34810

Евеліна Усєїнова "Відгук на книгу Н. Сняданко «Країна поламаних іграшок»" - http://schoolmag.com.ua/cgi-bin/def.pl?nt/15