Ніна Воскресенська «Дивовижні пригоди Наталки в країні Часу»

Категорія – фантастика
Вік основної аудиторії – 7-12 років
Жанр – фантастична казка
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту – добре

Ніна Воскресенська. Дивовижні пригоди Наталки в країні Часу. – К.: Грані-Т, 2007. – 112 с.

Наталка дуже хоче подорослішати, щоб не вчитись у школі і робити все, що заманеться. І це необережне бажання здійснюється. Якось до неї приходить дивно вбрана жінка і каже, що може втілити мрію Наталки в життя, а та натомість подарує їй старого годинника, який завжди показує один і той самий час. Наталка погоджується і вранці прокидається дорослою.

Звісно, що доросле життя – не мед, гроші швидко закінчуються, а коли ще й треба приглядати за молодшим братиком, який не ходить до школи, то розвага швидко набридає, бо дорослі ще й мають купу обов’язків. І вже увечері Наталка не настільки прагне бути дорослою, як учора.

Але дивна тітка виявляється не такою вже й простою особою: до Наталки власною персоною завітала королева Хаосу, і саме годинник був її метою.

На противагу королеві Хаосу у творі виступає Володар Часу, який керує впорядкованою країною Часу, де королева Хаосу є чужинкою. Країна Часу – незвичайне місце, яке має особливу структуру, у ній є кілька міст і замків. Мешканці цієї країни – секунди, хвилини, години, дні, роки, віки і так далі. Кожен з мешканців є живою істотою зі своєю вдачею.

У Місті Мрій мешкають ті, чий час іще не настав, – це час майбутнього. Коли приходить час, хвилини, години та інші відправляються до Замку Володаря Часу, де є «сцена життя» і всі вони будуть прожиті, зіграють свою роль на цій сцені. Кожен мешканець країни Часу може побувати у Замку Володаря Часу лише раз, але всі хотіли б туди повернутися.

Залишаючи сцену, мешканці країни часу потрапляють до Міста Спогадів – це володіння минулого, про яке пам’ятають люди. А коли щось забувають зі свого життя, то ті хвилини, години, дні та інші опиняються у Місті Забуття.

Але є ще один замок – Замок Втраченого Часу, де живуть представники цієї чарівної країни, чий час було згаяно. У цьому замку й оселилася королева Хаосу. Вона збудувала таку ж сцену життя, як і в Замку Володаря Часу, але несправжню, і на неї кожний часовий мешканець може підніматися скільки завгодно разів. Багато хто був одурений королевою Хаосу і став на її бік. Годинник – останнє, що їй потрібно для панування, бо якщо його завести, то можна отримати величезну владу, а якщо розбити, то звільниться приспаний закляттям дракон, який жере час, і саме тому люди часто не знають, що достеменно було у минулому, бо того часу вже немає.

Наталка та її розумний братик Петрик, які ідуть до Країни Часу, щоб виправити скоєне Наталкою, мають лише 48 годин, щоб повернути чарівний годинник, звільнитися від закляття королеви Хаосу і врятувати маму, яка опинилася у міжчассі, бо зазирнула до кімнати, коли королева Хаосу чаклувала. Інакше вона назавжди залишиться у чарівній країні і служитиме королеві Хаосу.

Країна Часу дивовижна, у ній багато різноманітних мешканців, більшість з яких – особистості: заклопотана і таємнича пані День-та-Ніч, підступна Улюблена Хвиля Королеви, балакучий метелик бажань, вередлива чарівна Мапа, руда Іржа, яка харчується металом й особливо полюбляє їсти годинники, Кіт П’ята-Двадцять-П’ять, який охороняє Примарний міст.

Оживають і речі, принесені з людського світу. Годинник виявляється вірним і розумним, а модний мобільний телефон боязким і зрадливим.

Окрім вже названих місць, у Країні Часу є Драконові Гори, Бездоріжжя, Ріка Часу і ще багато іншого.

На дітей чекає безліч небезпек і пригод, вони багато дізнаються про час, разом із читачем розв’язуючи складні завдання, і ще більше довідаються про самих себе. А ще зрозуміють, що щирість, довіра і добро – це велика сила, яка змінює і світ, і людей, і мешканців казкової країни.

Є кілька зауважень, як то, наприклад, дуже розумний Петрик, який прихопив із собою у подорож стільки потрібних речей, й посередині твору зовсім зник з поля зору читача, або те, що перемогла королеву Хаосу її ж прислужниця, а не головна героїня, але все це не псує цікавої казки. Хотілося б, звісно, щоб читач міг слідкувати більше й за іншими героями, а не лише за Наталкою, це б збагатило твір. Але є те, що є, й читати цікаво.

До повісті ще додано три гумористичні казки із цікаво поданою мораллю. «Скринька бажань» про принца, який мав стати сміливим, щоб бути гідним королем. «Заповітна мрія» про юного мага, який прагнув, щоб усі люди в його країні були щасливі. І «Розповідь однієї плями» про те, як плями ображаються і бояться дітей, які стають чепурунами й чепурушками.

Висновок: «Дивовижні пригоди Наталки в країні Часу» – справді дивовижні. І єдине, що неабияк псувало враження – страшні і якісь незграбні малюнки, що за своєю атмосферою зовсім не гармоніюють із твором.

Дарина Пилипенко

Про цю книгу, на жаль, ми не знайшли відгуків.