середа, 7 березня 2018 р.

Галина Малик «Вуйко Йой і Страшна Велика Кука»


Категорія – для малечі
Вік основної аудиторії – 7-12 років
Жанр – казка
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту - добре



Галина Малик. Вуйко Йой і Страшна Велика Кука. – К.: Грані-Т, 2011. – 136 с.

Вуйко Йой разом із друзями живуть собі у сканзені, розповідають один одному казки, а іноді навіть влаштовують змагання. Ця казка якраз і починається з такої казкової суперечки, начебто Рукасель не зможе розповісти казку про Страшну Велику Куку, а це цілком вигаданий персонаж. Рукасель починає свою оповідь, ніби все життя знав таку казку, та його відволікають, і казка залишається нерозказаною до кінця. Немає нічого небезпечнішого, ніж така історія без закінчення.
Вуйко Йой, цвіркун Лишиня, Кріт Степанович, Мишеня, Яке Не Хотіло Вирости Великим, жабки Куся і Кася та Рукасель навіть не уявляють, що їм скоро доведеться пережити. Хоча ніщо не заважає вуйку Йою і Лишині постійно сперечатися і підколювати один одного.

Страшна Велика Кука з’являється у сканзені. Вона пахне небезпекою, і це добре відчуває вуйко Йой, і залишає по собі чудернацькі сліди (вони навіть намальовані у книзі). Щоб зрозуміти, що воно таке непрохане поселилося у сканзені, друзі викликають до себе сищика Пищика, казкового детектива у броньованому плащі, що прийшов із зовсім іншої історії цієї письменниці.
Цей сищик крутий, але з самим страховиськом усе не так просто, і на ділі Страшна Велика Кука лише має вигляд страховиська, а ще у неї багато надзвичайних здібностей, які можуть стати у пригоді.
Окрім вигаданого страховиська, у сканзені є ще один небезпечний персонаж – рудий кіт на прізвисько Ірокез, він ласий до пташиних яєць і має неймовірні організаторські здібності. Коли коту дали відсіч, він вирішив зібрати свою банду добре тренованих котів, яких окрутив не гірше професійного маніпулятора.
Усім мешканцям сканзена (і новоприбулій дуже милій Страшній Великій Куці теж) треба об’єднатися проти котів, щоб не дати їм загарбати їхній світ, який бездомним котам видається райським місцем.
У цій історії багато гумору і пригодницької біганини, але головне, що перемагає дружба, що так важливо для дитячого твору.
Особливо мене потішило цілком справедливе називання мобільників «дебільниками» і намагання героїв зробити бумеранги.
Від першої ця книга відрізняється і за структурою, бо це цілісна історія, яка не переривається заради розповіді казок. Окрім казки про Страшну Велику Куку, тут є лише крихітна легенда про Білу Діву, яку розповідають люди, а не казкові персонажі.
Є у книзі і соціальний підтекст, а наприкінці авторка навчає юного читача літературознавчим термінам.

Висновок: Гарне продовження казкових пригод вуйка Йоя. Хоча цю книгу можна читати і без першої частини.

Дарина Пилипенко


Про цю книгу, нажаль, ми не знайшли і відгуків.

Немає коментарів:

Дописати коментар