Дебра Дойл, Джеймс Д. Макдональд «Змова в палаці»

Категорія – фантастика, переклад
Вік основної аудиторії – 10-15 років
Жанр – пригодницьке фентезі
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту - дуже добре

Дебра Дойл, Джеймс Д. Макдональд. Змова в палаці. – Х.: Ранок, 2004. – 160 с.

Рендал разом із Ліз повертається у рідний край через місто Феду. На відміну від Відзегарду, де магам нині немає місця, тут до чарівництва ставляться як до розваги. Цьому сприяє любов правителя до театральних вистав, де постійно задіяна магія.

Рендал і Ліз стають заручниками князя Веспіана, а його придворний чарівник магістр Петручіо пояснює, що за порушення волі правителя, про наказ якого мандрівникам не було нічого відомо, юний чарівник має на деякий час залишитися у палаці.

З одного боку, це відбувається проти волі Рендала й у чарівника немає вибору, а з іншого – усе це є багатоходовою комбінацією. Рендал стає однією з фігур у грі між правителями, де один з братів злий і підступний, а інший цілком заслуговує на владу і люди недарма його люблять. Петручіо – щирий товариш правителя і готовий ризикнути за того власним життям, але поки Рендалу про те невідомо.

Після побаченого у Відзегарді Рендал вважає, що краще розважатиме людей магією простих ілюзій, бо вони не можуть накоїти лихо, і Петручіо неабияк дивується, що такий сильний і вправний чарівник витрачає свій талант на забавки.

За наказом правителя Рендал приєднується до підготовки вистави, ще не знаючи, наскільки у власному житті йому доведеться навчитися розпізнавати реальність та ілюзії і самому створювати ці видіння. Але його роль у виставі не обмежується чарівництвом, призначеним професійно розважати публіку. Знову доля ставить перед Рендалом вибір, і не один. Хлопцеві треба прийняти багато рішень, кожне з яких тягне за собою нові події.

Ліз теж знаходить себе у театрі, де почувається як риба у воді, та вона залишається найвірнішим товаришем Рендала, якому і зараз потрібна її підтримка. Дівчина піде разом із Рендалом хоч на край світу, і тут уже починаєш думати, що згодом дружба переросте у щось більше. Хотілось би... Чарівники теж мають бути щасливі.

Не зважаючи на те, що у Феді багато веселощів, за якими, мов за ширмою, ховаються змова і зрада, князь Веспіан готовий позичити Брисландії гроші (а точніше одному з тутешніх правителів). Та й сам князь дуже непроста людина, і розгадати, ким він є насправді і про що думає, не так вже й легко.

Правителів більше, ніж чарівників, магії вчаться не тільки у школах і гільдіях, і тому він зможе прислужитися як Веспіану, так і його брату, лише треба зробити вибір, а для того зрозуміти, за ким правда. На щастя, це Рендалові вдається досить швидко.

Рендал постійно ризикує власним життям, ідучи по сюжету чужої вистави, яка переплітається і з дійством на сцені. Цього разу Рендалові постійно чарами доведеться лікувати і рятувати життя, хоча таке чарівництво виснажує. Згодом він навіть перестає думати, просто лікує тих, кому ще може зберегти життя, і заради порятунку інших створює ілюзії, розуміючи, що коли його буде викрито, то не варто чекати милосердя.

Це вже психологія не дитини чи мандрівного підмайстра, а дорослого чарівника. І що би не сталося далі, Рендал розуміє, що жити без чарівництва для нього те саме, що припинити дихати.

«– Володарі розраховуються золотом, а не дружбою... Вони просто не можуть цього собі дозволити», – і це істина, актуальна для всіх володарів в усіх світах і за будь-якого часу.

Але лише дружба може стати основою для протистояння з хаосом, злобою і властолюбством. У своїй подорожі Рендал вчиться не тільки чарівництву, але і розумінню людей, у нього з’являються нові друзі і нові вороги. Все, як у реальному житті.

Висновок: Четверта книга не поступається попереднім, та вона схожа на трамплін до нових пригод, і це відчуття не оманливе.

Яна Стогова

Про цю книгу, нажаль, ми не знайшли і відгуків.