Марина Павленко «Русалонька із 7-В або Прокляття роду Кулаківських»

Категорія – фантастика
Вік основної аудиторії – 10-15 років
Жанр – фентезі, шкільна проза
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту - добре

Марина Павленко. Русалонька із 7-В або Прокляття роду Кулаківських. – Вінниця: Теза, 2005. – 224 с.

Хоча у назві книги сказано, що головна героїня семикласниця, але по тексту вказано, що поки вона ходить до шостого класу. Звуть її Софійка, саме так, зменшено і лагідно. Ця дівчинка дуже любить русалоньку, страждає через те, що казка закінчилася погано, а принц не оцінив, що самовіддана русалонька його врятувала.

Дуже швидко ця модель поведінки втілюється в житті самої Софійки, бо, мов та русалонька, вона прагне порятувати від прокляття свого однокласника Вадима Кулаківського.

Вадим – мажор, нахаба і крутій. Він палить, краде і, чесно кажучи, не дуже вдячний за намагання закоханої русалоньки допомогти йому позбутися родового прокляття. Сліпе людське кохання, що тут скажеш?.. Хоча все частіше у книзі зустрічаються думки, що й прокляття з Вадима Софійка хоче зняти, щоб було «безпечно» вийти за нього заміж. Про себе насамперед думає ця русалонька, а не про свого «принца».

Інше нерозділене кохання – почуття Сашка Фадійчука до самої Софійки.

Сашко – повна протилежність Кулаківському. Він бідний, але дуже добрий, погано вчиться, пише з великою кількістю помилок, бо вже у дитячому віці має працювати, щоб прогодувати малих сестричок, яких сильно любить. Він – годувальник у бідній родині.

Софійка – типова особа, яка дивиться очима, а не серцем. Вона закохана у Кулаківського, а почуттів Сашка соромиться, використовує хлопця для своїх цілей, навіть підозрює у крадіжці. Хоча подібна поведінка вкрай правдоподібна, не зважаючи на вік героїні. Інколи Софійка навіть ревнує і заздрить кмітливості і спостережливості бідного хлопця. Непроста ця русалонька...

Софійка гарно вчиться у школі, але не знімає зірок з неба, вона не знаходиться в центрі уваги класу, як, наприклад, експресивна і провокативна Ірка Завадчук, хоча щиро того прагне. Софійка, на мій погляд, хорошистка, звичайна, непомітна, закомплексована, сіра мишка, яка поки нічого не зробила, щоб позбутися цього насправді досить комфортного статусу. Хоча так нині живуть багато дітей, і подібний стиль життя також пояснює дещо пригальмований емоційний розвиток і замкнутість у цьому віці. У свої роки Софійка не знає, що таке «проклятий», а ще сильно переймається, що про неї «скажуть люди», якщо побачать у товаристві «бомжика» Сашка.

Головна антагоністка Софійки – Ірка Завадчук. Вона не тільки постійно звертає на себе увагу, що дуже дратує Софійку, але й чіпляється до її любого Кулаківського, на якого вже відчуває своє «право» юна русалонька. І тим веселіше спостерігати, як Софійка подумки коментує вчинки своєї «ворогині».

З деяких моментів я відверто сміялася:

«Софійка вміла міркувати. Еге ж, нині все змінилося не на Ірчину користь. По-перше, і Вадимова поява в їхньому дворі, і його вчорашня ніяковість – усе свідчило про його небайдужість до неї, Софійки. По-друге, те, що він ось кидає по Ірчиних ногах соснові шишки (пацани наввипередки починають і собі кидати), даруйте, аж ніяк не межа Софійчиних мрій. Її мрія – аби під ноги кидали букети... лілій, білих садових лілій, яких найбільше любила з дитинства!.. А шишки... Хай ними Ірка тішиться!» (С.40-41).

А ось цей фрагмент хотілося б процитувати повністю:

«Мимоволі Софійка оглянула себе збоку: чи личить їй візочок, чи не дуже стара і товста її мама? Ні, візочок викличе заздрість у будь-кого, мама убрана майже модно і після Ростика таки повернула осину талію.

Та впевненості не додалося: Софійка надто добре знала, що ніколи не зможе бути такою стильною, як Ірка Завадчук.

Щойно Ірка порівнялася із ними, війнувши парфумами, Софійка з жахливою силою відчула, як смішно і безглуздо все виглядає. Возик із писклям, мама з торбою, пакет із рибою, ще й кіт на оберемку нявкає!..» (С.98).

Не знаю, як у кого, а в мене такі «логіка» і «світогляд» викликають негативні емоції і навіть відразу, чомусь відчувається фальш у цьому такому «правильному» образі ніжної панночки, а ще більше у тій особі, що так піклується про те, як її сприймуть інші. Як на мене, хай краще шишки і дружба, яка згодом сама собою переростає у щось більше, й аж ніяк неможна маму навіть подумки називати «товстою» чи не гарною. Але то може бути виключно моє сприйняття...

Але повернемося до прокляття. Вадим Кулаківський сам жаліється:

«– Предок лиш бабки висилає, а сам чорт-зна-де. Мати сто років не з’являється. Кентуюсь біля старої – до живих печінок дістала. Усе ниє, все дорікає! Що нав’язався на її голову! А мені по барабану: хай би валила на всі чотири боки, була б квартира – сам проживу. В мене, як хочеш знати, рід проклятий. Гроші ведуться, щастя – ні грама!» (С.21).

Тому не дивно, що такого самотнього, покинутого підлітка виховує вулиця. І справа, певно, не лише у проклятті. Бо дуже легко, хоча й інфантильно, списувати всі свої проступки і злочини на «прокляття». Це по-дитячому: «Не я зробив!»

Проте, завдяки чарівній шафі, коралям і старим фотографіям Софійка потрапляє у минуле і поступово розплутує таємницю прокляття, дізнається про минуле не тільки роду Кулаківських, а й свого власного, емоційно переживає часи громадянської війни і вітчизняної, голод і сімейні негаразди своїх та чужих пращурів. Прокляття не з’являється нізвідки, воно є наслідком лихих вчинків, і це у творі показане дуже добре.

Треба також сказати, що всі ці сцени описані дуже тонко, аби не бути тенденційною у змалюванні не такого вже й далекого суперечливого нашого минулого.

Разом із Сашком Софійці вдалося подолати прокляття й у ключовій точці змінити минуле, й ось тої миті дівчинка розуміє, що не має почуттів до Вадима, але і на Сашка її очі, на жаль, не відкрилися.

Чекаємо на продовження історії.

Висновок: Психологічно цікава шкільна проза з фентезійними мотивами. Особисто мені цікаво, що трапиться з головною героїнею далі.

Дарина Пилипенко

Інші думки про книгу:

Зоя Жук "Детективи та стара шафа" - http://vsiknygy.net.ua/shcho_pochytaty/review/740/

Яна Стогова "Русалчині мрії" - http://bukvoid.com.ua/reviews/books/2013/01/05/105841.html

Iрина Гищук "Коктейль «Русалонька»" - http://www.barabooka.com.ua/koktejl-rusalon-ka/

Тетяна Качак "З життя однієї Русалоньки: історія перша" - http://www.barabooka.com.ua/z-zhittya-odniyeyi-rusalon-ki-istoriya-persha/

Христя Нечитайко "Ідеальна дівчача книжка" - http://nechytaiko.blogspot.com/2013/08/blog-post_7041.html

"Шляхи творчості Марини Павленко " (фрагмент) - http://www.shevkyivlib.org.ua/diznaysya/vidatni-personi/997-bibliografichniy-pokazhchik-pavlenko-marina-shlyahi-tvorchosti.html

"Відгук" на книгу "Русалонька із 7-В або Прокляття роду Кулаківських" - http://www.childlib.dp.ua/index.php/resursi/novi-nadkhodzhennya/40-khudozhnia-literatura/374-pavlenko-m-rusalonka-iz-7-v-abo-prokliattia-rodu-kulakivskykh

cher і Annyura "Відгуки" - http://www.livelib.ru/book/1000567465