Олександр Есаулов «Кіднепінг. Справа №4»

Категорія – реалізм
Вік основної аудиторії – 10-15 років
Жанр – пригодницький детектив
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту - не справило особливого враження

Олександр Есаулов. Кіднепінг. Справа №4. – Винниця: Теза, 2011. – 128 с.

З обкладинки на читача дивиться симпатичний пес, й одразу розумієш, що ця книга буде присвячена "собачому питанню". Так і є: у Янки, подруги "мадам Бонсьє", вона ж Настя, викрали цуценят. Ну, не в самої Яни, а в її собаки Бечки, але то не суттєво.

Читачі вже знайомі з трьома юними детективами – Льохою Холмсом, Михою Ватсоном і сміливою акробаткою Настею. І тепер їм потрібно знову розплутати складну справу, і часу обмаль, бо за тиждень нещасна собака забуде своїх малих.

Потрібно визначити, хто може бути причетний до викрадення, розібратися у тонкощах і таємницях особистого життя підозрюваних і нарешті вирахувати крадія.

На відміну від інших історій з цього циклу, "Кіднепінг" настільки лінійний і спрощений, що про нього майже немає чого сказати. Тут не зустріти вже звичної інтриги і психології, лише простий детективний пошук і розгадування загадки.

Герої дорослішають, тому значна частина тексту присвячена "дружбі-коханню" між підлітками й істеричним бажанням Яни анаконди-Джаконди цілуватися. Досить кумедно рекламується читання, бо Янка страждає, що через свою необізнаність у книжках не може нормально спілкуватися зі своїм любим Михою. І цю подружку зовсім не шкода, що в її собаки зникли цуценята, на відміну від собаки, звісно.

Оскільки книга проста, то для збільшення її обсягу у текст вклинюється історія з минулого, коли у школі детективи розслідували появу таємничих синців, які стали бумом і модою серед школярів. Як на мене, цілком неправдоподібний сюжет про погане фінансування освітнього закладу і масовий психоз.

А ще, на жаль, у цій книзі зустрічаються і гендерні стереотипи. Наведу один приклад:

"У маминій кімнаті був відносний лад, зате у Вітьковій... Там було все так, як і належиться хлопцеві. Звичайно, ліжко не застелено, кросівки вільно розташувались на підвіконні, певно вирішили позасмагати. Шкарпетки, як і годиться, лежали на підлозі, причому в різних кутках, створюючи невимовні пахощі стайні для молодих жеребців. Зошити й підручники стосами на столі, певно не перебрані ще від закінчення навчального року" (С.30).

Хтось бачить свого сина, чоловіка чи батька у цьому типовому "ідеалі хлопця"?..

Висновок: Проста і стереотипна книга, яка зовсім не відповідає рівню попередніх частин.

Маргарита Крук

Інші думки про книгу:

Світлана Пиркало "Олександр Есаулов. "Кіднепінг. Справа №4" - http://www.bbc.co.uk/ukrainian/entertainment/2011/11/111118_book_intro_yesaulov_it.shtml?print=1