Валерій Герланець «Як туман на трамваї катався»

Категорія – для малечі, переклад
Вік основної аудиторії – до 7 років
Жанр – казка
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту - добре

Валерій Герланець. Як туман на трамваї катався. – Х.: Ранок, 2004. – 96 с.

До збірника увійшли п’ять казок. Починається він з казки, яка і дала назву книзі, – «Як туман на трамваї катався».

Туман мешкав високо в горах, але придивлявся до людського життя, і якось наважився полинути до людського міста, бо хотів покататися на червоному трамваї. Але ж не так просто туману опинитися серед людей непоміченим, і тому молочне полотно накрило все місто, чим спричинило багато негараздів та неприємних ситуацій. Люди не знали, куди іти, школярі не потрапили до школи, дорослі не змогли дістатися до роботи.

Певно, кожен уже переживав, як складно пересуватися на авто і пішки, коли на місто опускається непроглядний туман. Треба було щось вирішувати з цією бідою, і в тому допоміг трамвай, який здійснив бажання Тумана, а той натомість пообіцяв не шкодити людям, що так сваряться через його присутність. Хоча в дійсності тумани знову і знову приходять у людські міста, і, певно, не заради того, щоб покататися. Але то можуть бути зовсім інші тумани...

Друга казка «Хочу кошеня» про маленького хлопчика, який дуже сильно хотів кошеня. Але батьки, які неабияк балували свого сина, купували йому дорогі механічні іграшки. У малюка була ціла купа таких «неживих» іграшок – будь-яка дитина б позаздрила.

Але неживе ніколи не замінить живого, і дуже погано, коли батьки цього не розуміють. Такі батьки понад усе прагнуть, щоб у домі був порядок, а кошеня – джерело неспокою і хаосу. І насправді, якщо придивитися, можна легко зрозуміти, що іграшками дорослі засипають дітей не тому, що люблять, а щоб не заважали займатися своїми «дорослими» справами, відкупаються від дітей.

Саме тому відповіддю на подарунок «механічне кошеня», яке навіть вміє муркотіти, можуть бути лише сльози. У пошуках кошеняти хлопчику доводиться багато пережити і передумати, він навіть спускається до підвалу в надії дістати там мишу, щоб довести батькам, ніби кошеня конче необхідне їхній родині, щоб захищати оселю.

На щастя, як це буває у казках, хлопчик таки отримує омріяне кошеня. Але так хочеться нагадати батькам, наскільки важливо чути своїх дітей.

«Казка про золоту луску». Весела казочка про маленьку рибу, якій розповідають казку про Червону Шапочку. Казка вигадана людьми і про людей, і тому у маленької рибки виникає багато запитань щодо змісті і сюжету.

Це неправильна казка – вважає маленька рибка і тому пробує розповісти цю історію по-своєму, враховуючи специфіку сприйняття риб. Так у маленької рибки проявляється талант казкарки, і згодом вона вигадає дуже багато повчальних і кумедних казок для маленьких рибок.

Головна думка цієї казки у тому, що для кожного мають бути свої казки, бо не лише риби відрізняються від людей, але і люди неподібні між собою, а ще казки можуть стати гарним каталізатором для розвитку дитячої фантазії.

Казку «Сніжинка і Промінець» можна віднести до казок для дорослих, бо Промінець поводиться недобре. Він захоплюється красою Сніжинки, біднесенька закохується у нього, тане, щоб наблизитись до коханого, але у такому зміненому вигляді Промінець її не впізнає і жене від себе. А освідчується у коханні вже іншій Сніжинці, захоплюючись її красою.

З цієї казки можна винести смисл, пов’язаний зі спілкуванням між чоловіками і жінками, але для себе я взяла дещо інше: не варто змінюватись, зраджуючи себе, навіть заради того, хто тобі дуже подобається. Бо інакше швидко дізнаєшся, що любили не тебе, а вигаданий образ.

Остання казка «Яка на смак літера «О»?» навчає читати і рахувати під час гри. Про неї я ще напишу окремо в іншому відгуку.

Висновок: Гарний збірник для читачів дошкільного віку. Тут повчальні, психологічні і гумористичні казки не лише розважають, але і навчають дитину.

Олена Кравець

Ми поки не знайшли магазини, в яких нині можна купити цю книгу, але вона є у бібліотеках.

Про цю книгу, на жаль, ми не знайшли і відгуків.