Олена Лань «Бурдебач»

Категорія – фантастика, переклад
Вік основної аудиторії – 10-15 років
Жанр – пригодницьке фентезі
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту – дуже добре

Олена Лань. Бурдебач. – Л.: Апріорія, 2012. – 156 с.

Що за невідома істота – бурдебач?

Не шукайте відповіді на перших сторінках цієї книги, бо походження бурдебачів – таємниця, про яку вони самі не дуже хочуть згадувати.

Відомо, що бурдебачі живуть у черевиках, користуються прихильністю чарівниці, яку називають Господинею, і володіють магією. Наприклад, вони можуть зменшувати різноманітні речі (і не лише речі), щоб легко переносити. А ще бурдебачі можуть обертатися на сов і літати.

Чарівництво у цій історії складне і багатогранне, розвивається за зрозумілими і логічними міфологічними законами, і тому навіть авторська фантазія сприймається цілком природно.

Микита називається звичайним хлопчиком, але насправді не такий він і звичайний. Це цікава до всього дитина, смілива, добра, яка, не шкодуючи себе, захищатиме інших. І, здавалося б, потрапляє Микита до казки випадково: перевдягнувся у костюм ведмежати, заснув на підлозі, і бурдебач Матвій прийняв його за іграшку, зменшив та забрав з собою. А повернути людську подобу можна лише на повню.

Бурдебачі – не злодії.

«Ти ж не кинеш необхідну тобі річ під ліжко, а покладеш її в шафу чи в шухляду, правда? Отже, під ліжками лежить непотріб, і там стільки добра! Я особисто знаю бурдебача, що зібрав там прекрасну колекцію золотих прикрас» (С.9).

І важко не погодитися із таким закидом, бо ми ж самі лишаємо цінне там, де воно не має валятися.

Не можу не відмітити цікавий нюанс. Бурдебач пояснює, як працює його чарівництво: «Сучасну техніку взагалі змінювати складно. Завагався – і нема мікросхеми, зникла! Вони ж такі крихітні. Відверто кажучи, від такого чаклунства жахливо втомлюєшся. Можна навіть занедужати» (С.16-17). Але декому і з неприродними матеріалами, тобто, технікою, вдається упоратися, й в одного з бурдебачів навіть є японський телевізор. Подібне взаємопроникнення сучасної техніки та казкових здібностей дуже складно збалансувати, але у цьому творі поєднання напрочуд гармонійне.

Так само гармонійне й змалювання чарівництва та його ненав’язливе пояснення. Читач відкриває закони зачарованого лісу разом із хлопчиком.

Також гармонійно у творі подається мораль. Микита сам дивується, як часто згадує маму та її поради і повчання, хоча раніше таке піклування його дратувало.

Але повернемося до подій. Невдовзі виявляється, що Микита потрапив до казки саме вчасно, хоча присутність дитини у зачарованому лісі дивує і лякає. Ліс охороняє потужне закляття, але через зраду воно почало слабнути, і сам ліс та його мешканці знаходяться під великою загрозою. Саме Микиті і бурдебачу Матвію доведеться зіграти важливу роль у боротьбі зі зрадниками і темними силами.

Та поки ані Матвій, ані Микита про те не знають. Бурдебач непокоїться тим, що порушив правила, привівши дитину у казковий світ, а Микита дивується побаченому.

Казковий ліс прописаний до дрібних деталей – це справді світ зі своїми законами і традиціями, живий і динамічний. Наприклад, у барі «Три жолуді» можуть зустрічатися різноманітні істоти, але мають поводитися виключно мирно. Такий собі острівець порозуміння та діалогу.

У чарівному лісі можна зустріти русалок, водяників, перевертнів, чугайстрів, мавок, нявок, мамун та різноманітну нечисть. Більшість із цих істот небезпечна для людей. Русалки можуть заманити до води і втопити, а нявки висмоктують з людей життя. Іноді стає по-справжньому страшно.

Чарівні істоти можуть пересуватися завдяки своїм надзвичайним здібностям: перетворюватися на птахів, мандрувати за допомогою води або просто являтися у повітрі. А тим, хто того не вміє, доводиться використовувати інші засоби. Наприклад, їздити на ящірках, про що красномовно заздалегідь повідомляє художник на обкладинці, яка неабияк привертає увагу цікавою технікою і чіткістю образів.

Ініціальних ліній у цьому творі дві: лінія Микити і бурдебача Матвія. Випробування хлопчика простіші, але також небезпечні. А ось випробування Матвія... Із цим персонажем складніше, бо він дорослий і в нього є минуле: втеча від людей, покинута кохана, порушення правил, за якими він живе у лісі... Його випробування не лише фізичні, але й психологічні. І мені, як дорослому читачеві, цікавіше все ж таки було спостерігати за Матвієм, а коли він собою закрив друзів під час битви, наче війнуло холодом. Хочеться більше дізнатися про цього персонажа, хочеться його психологічного розвитку, бо відчувається глибина образу.

Та якщо з головними героями поки просто – вони на боці захисників лісу, то з іншими мешканцями зачарованої землі набагато складніше. Кожному доводиться обирати, з ким він: зі зрадниками та підступними людьми, яких використовують для здобуття влади; чи з тою, кого називають Господинею, й іншими захисниками лісу.

Образ чарівниці заслуговує пильної уваги. Вона людина, але з’явилася у лісі давно, саме її захисні чари тримають людей подалі від зачарованої землі. Схоже, що ніхто не знає, хто вона насправді і звідки взялася. Та якщо придивитися, можна помітити дуже цікаві риси цієї особистості.

Перше, ця чарівниця жорстока, значно жорстокіша за мешканців лісу, навіть за тих, хто традиційно відноситься до ворожого табору і діє відповідно до своєї природи. Чарівниця жорстока, бо це її вибір. Навіть Джерело Дружби діє дуже нетиповим для подібного чарівництва чином: якщо людина невірна чи має злі наміри (по відношенню до Господині, зрозуміло), то ковток води з того джерела завдасть невірному страшних мук.

Друге, її називають Господинею, тобто, вона прагне ієрархії і підкорення, а це також не властиво чарівному світу і є негативним маркером. З цього можна зробити висновок, що чарівниця не добра і захищає ліс, бо їй це з якоїсь причини потрібно, а не тому що вона шляхетна. Вона таким чином самостверджується.

Третє, коли виявляється, що біда прийшла до лісу і з вини чарівниці, її мова та поведінка стають ледь не істеричними, що також не типово для могутньої істоти, та цілком зрозуміло для людини. Вона готова загинути, але не визнати свою помилку.

Четверте, чарівниця насамперед захищає себе і може поводитися несправедливо, як це можна побачити на прикладі з бурдебачем і хлопчиком. Іноді навіть здається, що бурдебач і хлопчик діють наперекір волі Господині, хоча це саме вона має координувати всі дії своїх союзників.

Й останнє, чарівниця нерідко користується магією крові, що є найсильнішим чарівництвом, яке за міфологічним законом стоїть на межі між світлими і темними чарами, а часто і є втіленням чорної магії. Господиня настільки легко звертається до магії крові, що стає моторошно, але це цілком в її стилі та образі.

Одним словом, не така вже й позитивна та проста ця героїня.

Не буду переповідати сюжет цієї книги, але можу сказати, що особисто мене вона несподівано захопила і пригодами, і детективною інтригою, і психологією і світом. Зрозуміло, що хоча на даному етапі тактичну перемогу здобуто, але конфлікт не вичерпано. Герої будуть рости, а книга ускладнюватися, бо інакше втратить свою силу і перетвориться на розважальне чтиво. Та я вірю, що цього не станеться.

Ще одна цікава деталь: ця історія існує трьома мовами: російською, українською і чеською, а сама авторка, хоча й з України, але нині мешкає в Європі. І, судячи з того, що інформації про цю книгу майже немає в інформаційному просторі нашої країни (я й сама натрапила на цю книгу випадково), то орієнтована вона на Європу. Сумно, що такі гарні книги пишуть не для нашої країни, а частина з них може прийти сюди у перекладах. На прикладі історії про бурдебача можна чітко прослідкувати ледь не всі проблеми книжкового ринку нашої країни, але це вже інша, не казкова історія.

Висновок: Цікава пригодницька казка чи фентезі, на продовження якої багато хто з читачів чекатиме з нетерпінням.

Наталія Дев’ятко

Інші думки про книгу:

"Журналістка Олена Лань написала книгу для дітей" - http://vgolos.com.ua/news/zhurnalistka_olena_lan_napysala_knygu_dlya_diteynbsp_91630.html

Наталя Дудко "Операція «Бурдебач»: магічне викрадення і порятунок" - http://sumno.com/article/operatsiya-burdebach-magichne-vykradennya-i-poryat/

Ярина Коваль "Захопливий «Бурдебач»" - http://www.gazeta.lviv.ua/culture/2012/01/13/1084

Харченко Александра "Львовянка придумала украинского "Гарри Поттера" и подружила его с домовым" - http://www.segodnya.ua/regions/lvov/lvovjanka-pridumala-ukrainckoho-harri-pottera-i-podruzhila-eho-c-domovym.html

Марта Волошанська "Маленький хлопчик серед чугайстрів і перевертнів" - http://www.lvivpost.net/kultura/n/13351